Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2015 року м. Київ справа № 800/115/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Швеця В.В.

суддів Кочана В.М.,

Малиніна В.В.

Ситникова О.Ф.

Штульман І.В.,

при секретарі Лопушенко О.В.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_4

представника відповідача Бадрак В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_6 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - Комісія) про визнання незаконним та скасування в частині рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2014 року позивач звернулась до Вищого адміністративного суду України з вказаним позовом, в якому просила:

- визнати незаконним та скасувати рішення Комісії від 7 листопада 2013 року № 3152/дн-13 в частині відмови у відкритті дисциплінарної справи за її зверненням на дії судді Святошинського районного суду міста Києва ОСОБА_9 та суддів Апеляційного суду міста Києва ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13;

- зобов'язати Комісію надати вмотивоване рішення від 7 листопада 2013 року № 3152/дн-13;

- відповідно до статті 99 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» зобов'язати Комісію залучити до участі у перевірці неправомірних дій зазначених вище суддів дисциплінарних інспекторів.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що рішення Комісії про відмову у відкритті дисциплінарної справи в частині її звернення відносно дій судді Святошинського районного суду міста Києва ОСОБА_9 та суддів Апеляційного суду міста Києва ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 є незаконним, оскільки наведені нею в скарзі факти свідчать про невиконання вказаними суддями своїх безпосередніх посадових обов'язків та порушення присяги судді, що є підставою для притягнення їх до дисциплінарної відповідальності.

Відповідач надав письмові заперечення на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки під час прийняття спірного рішення діяв в межах чинного законодавства України, жодних порушень під час розгляду скарги позивача не допустив.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що позов задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судом встановлено, що у липні 2013 року ОСОБА_6 подала до Комісії скаргу про притягнення судді Святошинського районного суду міста Києва ОСОБА_9 та суддів Апеляційного суду міста Києва ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 до дисциплінарної відповідальності з підстав прийняття завідомо неправосудних рішень під час розгляду справи за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про поділ частин будинку як спадкового майна та усунення перешкод в користуванні частиною будинку та за зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третя особа: Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва про розподіл спадкового майна та визнання права власності на перебудови.

За результатом перевірки скарги ОСОБА_6 членом Комісії ОСОБА_8 10 жовтня 2013 року складено висновок з пропозицією відмовити у відкритті дисциплінарної справи відносно судді Святошинського районного суду міста Києва ОСОБА_9 та суддів Апеляційного суду міста Києва ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13

Рішенням Комісії від 7 листопада 2013 року № 3152/дп-13 відмовлено у відкритті дисциплінарної справи відносно вказаних суддів у зв'язку з тим, що звернення ОСОБА_6 не містить підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності, передбачених статтею 83 Закону № 2453-VI.

Приймаючи спірне рішення, Комісія виходила з того, що обставини викладені у скарзі, не можуть слугувати підставами для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, передбачених статтею 83 Закону № 2453-VI.

Згідно з приписами частини першої статті 55 Конституції України, пункту другого мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України № 9-зп від 25 грудня 1997 року будь-яка особа має право звернутись до суду, якщо її права порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Частиною першою статті 6 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

З аналізу наведених норм та висновку Конституційного Суду України слідує, що адміністративний суд під час розгляду справи повинен встановити факт або обставини, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача.

Підстави притягнення судді до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження визначені частиною першою статті 83 Закону № 2453-VI.

Повноваження Вищої кваліфікаційної комісії суддів України встановлені статтею 91 Закону № 2453-VI, згідно з пунктом 8 частини першої якої вона розглядає заяви та повідомлення про дисциплінарну відповідальність суддів місцевих та апеляційних судів та за наявності підстав порушує дисциплінарні справи і здійснює дисциплінарне провадження.

Аналогічні положення закріплені в Регламенті, який визначає порядок роботи Комісії, та процедуру розгляду питань, віднесених до її компетенції Законом № 2453-VI та іншими нормативно-правовими актами.

Дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за заявою чи повідомленням, що не містять відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді, а також за анонімними заявами та повідомленнями.

Відповідно до статті 86 Закону № 2453-VI перевірка даних про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи та притягнення судді до дисциплінарної відповідальності здійснюється членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (частина друга), який за результатами перевірки складає висновок з викладенням фактів та обставин, виявлених у ході перевірки, та пропозицією про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи, який разом із зібраними у процесі перевірки матеріалами передається на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (частина шоста), яка вирішує питання про відкриття дисциплінарної справи чи відмову в її відкритті (частина сьома), розглядає дисциплінарну справу (частина дев'ята), приймає рішення у дисциплінарній справі більшістю від загального складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (частина перша статті 87).

Разом з тим, оскільки позивач має право на розгляд поданої ним скарги, колегія суддів перевіряє дотримання Комісією процедури її розгляду та прийняття рішення, передбаченої Законом № 2453-VI.

Скориставшись передбаченим частиною другою статті 84 Закону № 2453-VI правом на звернення, позивач звернулась до відповідача зі скаргою про притягнення судді Святошинського районного суду міста Києва ОСОБА_9 та суддів Апеляційного суду міста Києва ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 до дисциплінарної відповідальності.

В свою чергу, відповідач з дотриманням відповідної процедури, передбаченої статтею 86 Закону № 2453-VI, розглянув скаргу позивача та відмовив у відкритті дисциплінарної справи відносно вказаних суддів.

Крім того, слід зазначити, що позивач в своїй скарзі на дії суддів фактично не погоджується з прийнятими рішеннями під час розгляду справи та діями, що передували прийняттю цих рішень.

При цьому, у скарзі позивача відсутні відомості про порушення суддями посадових обов'язків та присяги судді, а також факти неналежної поведінки, що можуть мати наслідком дисциплінарну відповідальність суддів.

Давати оцінку процесуальним рішенням суддів щодо розгляду конкретної судової справи можуть лише вищестоящі судові інстанції при перегляді судових рішень, до повноважень жодного іншого органу, зокрема, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, це не відноситься.

Питання про законність прийнятого рішення, а відповідно, і про допущені суддею порушення норм процесуального права, можуть бути вирішені лише відповідним судом у встановленому процесуальним законом порядку.

Відповідач не є органом правосуддя та не наділений повноваженнями встановлювати або оцінювати обставини справи, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, а також перевіряти законність і обґрунтованість судових рішень.

Частиною першою статті 124 Конституції України встановлено, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Законність та обґрунтованість судових рішень, у тому числі правильність застосування судом норм матеріального чи процесуального права, відповідність висновків суду обставинам справи перевіряються лише відповідними вищестоящими судами.

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 11 березня 2011 року № 2-рп/2011 давати оцінку процесуальним діям суддів щодо розгляду конкретної судової справи може лише апеляційна та касаційна інстанції при перегляді судових рішень.

З огляду на наведене, колегія суддів проаналізувавши матеріали справи, приходить до висновку, що спірне рішення Комісії в частині відмови у відкритті дисциплінарної справи за зверненням позивача не порушує її прав, свобод та інтересів.

Частиною другою статті 83 Закону № 2453-VI встановлено, що скасування або зміна судового рішення не тягне за собою дисциплінарної відповідальності судді, який брав участь у його ухваленні, крім випадків, коли порушення допущено внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов'язків.

Згідно із пунктом третім Резолюції Європейської асоціації суддів стосовно ситуації в Україні в сфері дисциплінарної відповідальності суддів (Трохейм, 27 вересня 2007 року) той факт, що рішення судді може бути переглянуте, змінено чи відмінено апеляційною інстанцією не може бути підставою для відкриття дисциплінарної справи щодо судді. Тим не менш, будь-яка спроба представників законодавчої і виконавчої влади притягнути суддю до дисциплінарної відповідальності за винесення конкретного рішення (якщо відсутнє кримінальне діяння чи пряме нехтування професійними суддівськими стандартами) є невиправданим втручанням в судовий процес і становить пряму загрозу незалежності суддів.

Відповідно до пункту «b» розділу 2 Рекомендацій № (94) 12 «Незалежність, дієвість та роль суддів», ухвалених Комітетом Міністрів Ради Європи на 518 засіданні заступників міністрів 13 жовтня 1994 року, судді повинні приймати свої рішення цілком незалежно і мати змогу діяти без обмежень, без неправомочного впливу, підбурення, тиску, погроз, неправомочного прямого чи непрямого втручання, незалежно з чийого боку та з яких мотивів воно б не здійснювалось. У законі мають бути передбачені санкції проти осіб, які намагаються у такий спосіб впливати на суддів. Судді мають бути цілком вільними у винесенні неупередженого рішення у справі, яку вони розглядають, покладатись на своє внутрішнє переконання, власне тлумачення фактів та чинне законодавство. Судді не зобов'язані давати звіт щодо справ, які знаходяться в їх провадженні, ніякій особі, яка не належить до системи судової влади.

Таким чином, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, зібраними під час розгляду справи, позовні вимоги про скасування рішення Комісії в частині проведення перевірки за скаргою позивача на дії судді Святошинського районного суду міста Києва ОСОБА_9 та суддів Апеляційного суду міста Києва ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 задоволенню не підлягають, оскільки Комісія під час розгляду скарги діяла з дотриманням положень чинного законодавства, а порушень прав, свобод та інтересів позивача встановлено не було.

Позовні вимоги про зобов'язання відповідача надати вмотивоване рішення від 7 листопада 2013 року та відповідно до статті 99 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» залучити дисциплінарних інспекторів до участі у перевірці неправомірних дій суддів задоволенню не підлягають, оскільки вони є похідними від вимоги про скасування рішення Комісії в частині розгляду скарги позивача.

Керуючись статтями 160-163, 167, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_6 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання незаконним та скасування в частині рішення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова є остаточною і не підлягає перегляду в апеляційному чи касаційному порядку.

Головуючий суддя В.В. Швець

Судді: В.М. Кочан

В.В. Малинін

О.Ф. Ситников

І.В. Штульман